Що сталося з метавсесвітом? Уроки, які ми винесли з бульбашки доткомів

Минув майже рік після того, як генеральний директор Facebook і злодій-пантомім Марк Цукерберг повідомив про перейменування своєї компанії на Meta.

Це була гучна заява, яка натякала на майбутнє метавсесвіту, який, на думку багатьох людей, охопить все: від спілкування до транзакцій, від роботи до розваг.

Як я вже писав минулого тижня, ця ставка мільярдера не виправдала себе.

Та чи спостерігається однакова модель на всьому ринку? Невже інтерес до метавсесвіту знижується?

Першим джерелом, куди я звернувся, був Google. Згідно з аналітичними даними, бачимо, що після того, як у жовтні минулого року Цукерберг пішов ва-банк, відбувся величезний сплеск інтересу до терміну «метавсесвіт». Та досить скоро цей інтерес почав падати.

Без сумніву, графік показує жахливу картину. Але якою мірою на це вплинула концепція самого метавсесвіту, а якою це стало лише наслідком падіння макроекономічного клімату?

Важко сказати, але, безперечно, багато проєктів метавсесвіту були дуже розпіарені. Можна вірити в метавсесвіт і водночас думати, що багато токенів у цьому просторі або переоцінені, або пропонують мінімальну користь, або і те, й інше.

Я досі не можу зрозуміти, чому так багато інвесторів готові вкладати гроші в будь-який проєкт, що має хоч якесь відношення до метавсесвіту, незалежно від того, чи є в нього надійний план того, як зрештою заволодіти часткою ринку в метавсесвіті; знаю, це звучить досить дивно.

Звісно, зараз, коли ринок такий жорстокий, інвестори більше не вкладають гроші наосліп, але багато з цих компаній й досі роблять якісь доісторичні оцінки навіть після того, як деякі проєкти втратили понад 80% своєї вартості.

Бульбашка доткомів

Давайте не будемо забувати, що Інтернет кардинально змінив світ, він навіть перевершив очікування найбільших оптимістів. Але згадайте, скільки компаній зазнало краху, коли лопнула бульбашка доткомів.

Гірким прикладом став Priceline.com. Можливо, ви не впізнаєте сьогодні цю назву, але колись це була одна з найбільших Інтернет-компаній. Їхня ідея була приваблива: клієнти могли скористатися Priceline, щоб обрати собі квиток на літак із тих півмільйона непроданих квитків, що залишалися щодня, при цьому люди пропонували за нього ту ціну, яку готові були заплатити.

Таким чином авіакомпанії розвантажували свої надлишки, клієнти обирали дешеві місця, і встановлювалася ринкова рівновага. Цілком раціонально, правда? І весь цей час компанія Priceline брала собі відсоток з кожної транзакції.

Нібито чудовий бізнес-план, незайнята ніша ринку і щось, що змусило б людей на вечірках казати: «Ооо, це так розумно».

Цю компанію запустили в 1998 році, і протягом семи місяців було продано 100 000 квитків. Лише через 13 місяців після свого запуску компанія вийшла на біржу, і на той момент її акція торгувалася за 16 доларів. У перший же день ця ціна підскочила до 88 доларів і закріпилася на рівні 69 доларів. Вони планували й надалі розширюватися: хіба така система не працювала б однаково добре і для бронювання готельних номерів, залізничних квитків чи навіть у випадку з іпотекою?

У день IPO торги закрилися на позначці в 69 доларів, тоді Priceline оцінювалася майже в 10 млрд доларів. Це була найдорожча компанія за не таку довгу історію Інтернету.

А потім вона обвалилася на 94%.

Ця історія, звичайно, не унікальна. Nasdaq втратив більше третини своєї вартості трохи більше ніж через місяць після того, як у квітні 2000 року сягнув свого рекордного максимуму.

Що спільного в бульбашки доткомів та метавсесвіту?

Ось тут ми і наближаємося до моєї ідеї. Можна вірити в Інтернет і при цьому не вірити в усі ті компанії, що називали себе «Інтернет-компаніями». Ці компанії прославилися своєю збитковістю, хоча в дні розквіту доткомів вони мали колосальні прибутки. Наприклад, збитки Priceline в перші кілька кварталів склали 142,5 млн доларів.

Проте очевидно, що Інтернет змінив світ.

Сьогодні існує багато таких Priceline. Можливо, «прибуток» ери доткомів є «користю» ери метавсесвіту. Перш ніж інвестувати в будь-який із цих токенів, запитайте себе, що вони насправді роблять? Чи є у них чітка дорожня карта, як збираються скористатися метавсесвітом, щоб створити щось цінне? І найголовніше, чи пропонують якусь корисну функцію?

Здається, це основні питання. Вони дозволять певною мірою розкрити суть проєкту. Дійсно, вони базові, але багато проєктів не можуть дати на них відповіді. Давайте не забувати, що створити криптовалюту легко: технічно, можна просто скопіювати та створити нову. Також варто відмітити, що в цей простір інвестори та венчурні капітали вливали величезні обсяги готівки, тому не дивно, що так багато токенів зазнали краху.

На кожен Amazon знайдеться десять Priceline.

І ще один факт, про який варто згадати: (очевидно) немає гарантії, що метавсесвіт у віддаленій перспективі матиме на суспільство такий вплив, як Інтернет. Хоча Інтернет досягає таких висот, які тільки можна уявити, та є ціла низка Priceline. А уявіть, скільки їх було б, якби Інтернет зазнав невдачі?

Заключні думки

Навіть якщо ви вірите в метавсесвіт, не варто наосліп кидатися на будь-що, що має у своїй назві «метавсесвіт».

Звичайно, в осяжному майбутньому кожна окрема криптовалюта – метавсесвіту чи будь-яка інша – продовжить слідувати за фондовим ринком, так зараз диктує макроекономічне середовище. А отже, навіть ті проєкти, які пропонують корисні функції і можуть стати успішними, не принесуть інвесторам прибутку, доки загальний ринок продовжить падати.

Але навіть якщо ринок відновиться, токени метавсесвіту все одно мають довести, що вони справді чогось варті, але багато з них не зможуть це зробити. Коли ви інвестуєте, необхідно добре перевірити монету, яка вас цікавить, відключити сторонній шум і поставити собі основні питання, які зазначалися вище.

Не ведіться на солодкі та спокусливі обіцянки, які метавсесвіт шепоче вам на вухо. Утопічна мрія не зможе в кінці дня оплатити ваші рахунки, як доказ цього – бульбашка доткомів.